Пункт 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України (ПКУ) зобов’язує платників податків забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання – з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

В порядку п. 44.5 ст.44 ПКУ «у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.»

Тобто законодавець визначив конкретне коло випадків, коли існує обов’язок платника податків відновити документи первинного бухгалтерського обліку, а саме виключно в разі їх втрати, пошкодження або дострокового знищення документів.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України : «У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.».

За таких обставин, враховуючи відсутність норми в податковому законодавстві, яка б зобов’язувала платника податків відновлювати документи первинного бухгалтерського обліку в разі їх виїмки, обов’язку щодо їх відновлення у платника податків не виникає.

Керуючий партнер
Коновал Тарас

«23» березня 2016 року